ДУХІВНИЦТВО, ДУХОВЕНСТВО

духівництво чи духовенство? Більше відповідає фонетико-граматичній будові української мови духівництво, про що свідчить, зокрема, і його словотворче гніздо. До нього належать духівник (священик, якому хтось постійно сповідується), духівниця (заповіт про спадщину). Духовенство такого гнізда не має. “ – Духівництво, інтелігенція і землевласники, прошу вийти, – звернувся він до сходу” (Іван Багмут), “Не можна читати без хвилювання духівниці Архипа Тесленка, залишеної братові” (з журналу).